УРОЧИСТІСТЬ ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЬОГО.

Хрещення Ісуса є відкриттям неба благодаті і милосердя Бога.
Господь дозволив чути «свій голос», промовив до нас мовою любові.
Слова, котрі скерував до Сина: « Ти є мій Син улюблений, котрого я вподобав» керує до кожного з нас.
Попри наші зради і відступи, походи гріховними дорогами, вибір власних божків і поклоніння їм, Господь залишається вірним.
Постійно і заново адоптує нас і запевняє нас про свою нескінченну любов.
Сьогоднішня урочистість нагадує про наше власне хрещення.
В давнину християни будували прекрасні баптистерії , котрі є свідченням значення таїнства.Пишалися з приналежності до Христа. Віра, поєднана з радістю і ентузіазмом діяли так, що перші християни не вагаючись віддавали життя за Христа.
Сьогодні помічаємо певне роздвоєння. З одного боку ми знаходимось на початку «нової весни Церкви» ( св. Йоан Павло ІІ ), особливо в місійних країнах, де хрест є знаком неодноразово пов’язаним з переслідуванням, великою жертвою, відвагою і глибокою вірою.
З іншого боку – зустрічаємо профанацію Таїнства Хрещення в щоденному житті. Хрещення, котре для християн перших віків було основою гордості, стає причиною сорому.
Багатьох з нас можна запитати як ми розвиваємо в собі хрещення.
Для рефлексії:
Який мій досвід Бога Отця і себе як возлюбленого Сина (дочки) Бога?
Яке місце в моєму духовному житті займає Дух Святий?
Який сенс несе для мене Таїнство Хрещення?
Чи не соромлюсь ім’я християнина і приналежності до Христа?